шлябант

ШЛЯБА́НТ, а, ч., діал.

Шлагбаум, заставка на дорозі, біля якої брали мито за проїзд.

Так щоб ніхто уваги не звертав На себе тут. А зараз при шлябанті Стежина в ліс. За мною! А за двацять мінут [хвилин] вже будемо назад вертатися (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шлябант — Шляба́нт: — шлагбаум [2;3] — шлагбаум, застава на дорозі [21;1] — шлагбаум, заставка на дорозі, біля неї брали мита за проїзд дорогою [X,XI] — шлябант (273) (szlabant) [MО,III] Словник з творів Івана Франка