шлягерний

ШЛЯ́ГЕРНИЙ, а, е.

Стос. до шлягера.

Можливо, цей яскравий симбіоз усталених народних інтонацій і модних “шлягерних” ритмів, сучасних, світлих ансамблевих звучань і породив “феномен Івасюка” (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шлягерний — [шл’агеирнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. шлягерний — шля́герний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. шлягерний — -а, -е. Який є шлягером, що має риси, властиві шлягеру. Великий тлумачний словник сучасної мови