1. Словник української мови у 20 томах

шляма

ШЛЯ́МА¹, и, ж., діал.

Місце на краєві дошки відколоте, а не відділене.

ШЛЯ́МА², и, ж., діал., анат.

У людини: ключиця.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шляма — -и, ж., заст. 1》 Відколоте місце на кінці дошки. 2》 анат. Ключиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. шляма — Шляма, -ми ж. 1) То мѣсто на концѣ доски, которое остается не отдѣленнымъ пилою, а отколотымъ. 2) У человѣка: ключица. КС. 1900. II. 192. Словник української мови Грінченка