шляпа
ШЛЯ́ПА, и, ж.
1. розм., рідко. Те саме, що капелю́х 1.
[Горпина:] Він думає, як убрався у рукавички та в шляпу, то вже має право знущатись над нами, бідними! (І. Нечуй-Левицький);
Він гуляв без шляпи (В. Собко);
Марив я... Як давно це було... Що вернусь я в пальті і у шляпі з гомінливого міста в село... (В. Сосюра).
2. перен., зневажл. Безхарактерна людина; телепень.
[Ніна:] Навіщо понабирали уроків в десятьох школах? Бо дружині грошей треба. Вона на курорті, а ви й улітку працюєте! Шляпа ви.., а не математик! (І. Кочерга);
[Ромодан:] Тоді він шляпа, коли не бачить, що під носом робиться (О. Корнійчук);
За бригадира там Степан Хоменко поставлений, там така шляпа, така роззява, не дай Господи (В. Собко).
3. геол. Вивітрена верхня частина рудного родовища.
Значення в інших словниках
- шляпа — Капелюх, капелюш, капелюшок, капелюшанка, бриль, брилець, брилик, бриличок, крисаня, крисанечка, крисанина, див. наголовний убір Словник чужослів Павло Штепа
- шляпа — шля́па 1 іменник жіночого роду капелюх розм., рідко шля́па 2 іменник жіночого роду, істота про людину зневажл. шля́па 3 іменник жіночого роду вивітрена верхня частина рудного родовища геол. Орфографічний словник української мови
- шляпа — -и, ж. 1》 розм., рідко. Те саме, що капелюх 1). 2》 перен., зневажл. Безхарактерна людина; телепень. 3》 геол. Вивітрена верхня частина рудного родовища. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шляпа — ді́ло в шля́пі, фам., рідко. Усе гаразд, як слід; все йде успішно. Лисицю з курника Осел до себе кличе: — Ну, як діла на даному етапі? Лисиця каже: — Діло в шляпі! (В. Іванович). Фразеологічний словник української мови
- шляпа — ШЛЯ́ПА, и, ж. 1; розм., рідко. Те саме, що капелю́х 1. [Горпина:] Він думає, як убрався у рукавички та в шляпу, то вже має право знущатись над нами, бідними! (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах