шляхетніш

ШЛЯХЕ́ТНІШ.

Вищ. ст. до шляхе́тно.

[Марьяна:] Спасенна річ; аж тому не буть!.. Ну прощавай! Почастував... Спасибі!.. Було б хоч шляхетніш ударити, щоб заніміла зразу Я на ножі!.. (М. Старицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me