шліхта
ШЛІ́ХТА, и, ж., текст.
Клейкий розчин з крохмалю, мила, гліцерину тощо, яким просочують основу тканини для надання їй міцності й гладкості.
Роль амілаз [ферментів розщеплення] у технології текстильної промисловості полягає в тому, щоб повністю руйнувати рештки крохмалю шліхти і перетворювати його в декстрини. Це робить тканину м'якою, сприяє кращому її фарбуванню (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. – Ой чіпляється [Гервасій] і липне, мов смердюча шліхта. – І від хвилювання на гарному, дарма що змученому, обличчі Василини з'являються крихітні зернинки поту (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шліхта — шлі́хта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шліхта — -и, ж., текст. Клейкий розчин з крохмалю, мила, гліцерину тощо, яким просочують основу тканини для надання їй міцності й гладкості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шліхта — шлі́хта (нім. Schlichte) клейкий розчин (крохмаль, мило, гліцерин тощо), яким просочують основу тканини, щоб нитки стали міцнішими. Словник іншомовних слів Мельничука
- шліхта — ШЛІХТА, и, ж., текст. Клейкий розчин з крохмалю, мила, гліцерину тощо, яким просочують основу тканини для надання їй міцності й гладкості. Словник української мови в 11 томах
- шліхта — Шліхта, -ти ж. Запаренный кипяткомъ изъ ржаной муки клейстеръ, которымъ ткачи смазываютъ пряжу передъ тканьемъ. Вас. 167. Мнж. см. піспа. Словник української мови Грінченка