шмалкий
ШМАЛКИ́Й, а́, е́, розм.
Те саме, що шмальки́й.
– Чую, ноги мош стигнуть. Вітер дує шмалкий... (В. Бабляк);
Аристарх .. відчув на правій щоці його [сонця] пестливе проміння, не оте полудневе – шмалке до нестерпності, а якесь м'яке. ніби у пору бабиного літа (В. Логвиненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me