шмалкий

ШМАЛКИ́Й, а́, е́, розм.

Те саме, що шмальки́й.

– Чую, ноги мош стигнуть. Вітер дує шмалкий... (В. Бабляк);

Аристарх .. відчув на правій щоці його [сонця] пестливе проміння, не оте полудневе – шмалке до нестерпності, а якесь м'яке. ніби у пору бабиного літа (В. Логвиненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me