шмалький
ШМАЛЬКИ́Й, а́, е́, розм.
Те саме, що смалки́й.
Холоднішало, дедалі частіше зривалося на шмалькі вітри, в небі чорно хмарилося, грізні валовиська наповзали з півночі, вже й гір не можна було розгледіти (Ю. Бедзик);
Минув якийсь час і Степан Пасюга знову їхав через Гомін-Цибулю (село). Був полудень сонце било в очі, й він надів чорні окуляри, аби захиститись од шмалького променя (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me