шманделик

ШМАНДЕ́ЛИК, а, ч., діал.

Шмато́к (у 1, 3 знач.).

Сагура з Майстренком замовили борщу, справжній опішнянський, і по шманделику м'яса, яке чомусь називалося антрекотом. А на закуску взяли редиски й оселедчика (І. Цюпа).