шматуряк

ШМАТУРЯ́К, а, ч.

Те саме, що шматуря́ка.

Денис вистругав таку, що на неї можна було настромити цілого бика, пішов до гарби, довго рився там, потім повернувся, поклав перед Охрімом непочату хлібину, а сам, настромивши на спичку здоровенний шматуряк сала, підсів до вогню (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me