шминдик

ШМИ́НДИК, а, ч., ірон.

Всезнайко.

– знаю і без тебе, що таке гастроном, – забасував об'їждчик. – Теж мені, шминдик учений найшовся (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me