1. Словник української мови у 20 томах

шморгнути

ШМОРГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.

1. чим. Однокр. до шмо́ргати.

Харитон Макарович якось невиразно шморгнув носом, ніби не дуже радуючись з того, що йому сказав Женя (Ю. Мокрієв);

На бігу хотів [Іван] зірвати петрів батіг, але тільки шморгнув, і на долоні зосталися пелюстки (Є. Гуцало);

Нагай боляче шморгнув старого Івана по плечах (Ю. Смолич);

Як блискавиця шморгнула в хаті – й перелякала все гульбище (Панас Мирний);

Мавпа розгнівана довго уважала на болюче місце, аж знічев'я шморгнула лапою крізь ґрати, вхопила Якима за волосся і цілий жмуток майже зі шкірою вирвала (С. Ковалів);

На рівній дорозі чи вам довелось Шморгнути ногою десь в яму? (І. Франко);

Дівчинка шморгнула плечичками [плечиками] й дзвінко засміялася (Марко Вовчок).

2. Швидко піти, побігти, вирушити в певному напрямку.

Не вглядів [сотник], хто з його хвіртки шморгнув, тільки бачить, що Пазька когось проводжала (Г. Квітка-Основ'яненко);

Оба браття [брати] хильцем шморгнули, мов куни, гущавиною (І. Франко);

Коби. лиш Мартович приїхав, зараз шморгнем до Борислава межи Франківських героїв (В. Стефаник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шморгнути — шморгну́ти: сунуть, улизнуть [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. шморгнути — див. вдарити; тікати Словник синонімів Вусика
  3. шморгнути — шмо́ргну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шморгнути — шморгнути вдарити (ст)|| = вгатити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. шморгнути — -ну, -неш, док., розм. 1》 перех. і неперех. Однокр. до шморгати. 2》 неперех. Швидко піти, побігти, вирушити в певному напрямку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шморгнути — ОБРИВА́ТИ (зривати кругом, одне за одним по поверхні — про листя, гілля і т. ін.), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ОБША́РПУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ШМО́РГАТИ розм., ОБШМО́РГУВАТИ розм., ОБШУГУВАТИ діал., ОБЧІ́МХУВАТИ діал.; ОБСКУ́БУВАТИ (ОБСКУБА́ТИ) (зривати щипками). — Док. Словник синонімів української мови
  7. шморгнути — ШМО́РГНУТИ, ну́, не́ш, док., розм. 1. перех. і неперех. Однокр. до шмо́ргати. Харитон Макарович якось невиразно шморгнув носом, ніби не дуже радуючись з того, що йому сказав Женя (Мокр., Острів.. Словник української мови в 11 томах
  8. шморгнути — Шморгну́ти, -гну́, -не́ш гл. Однокр. отъ шмо́ргати. 1) Дернуть. 2) Ударить. 3) Удрать, вбѣжать, выбѣжать. Сказала та й шморгнула з хати. Мир. ХРВ. 284. Да попівни шморгнув. О. 1862. V. 27. Словник української мови Грінченка