шнирити

ШНИ́РИТИ, рю, риш, недок.

Те саме, що шмигля́ти.

Утята так і шнирять по над головами (Сл. Б. Грінченка);

На руїнах шнирили люди. Вони порпалися нишком у тих руїнах, немов щурі, то тут, то там (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шнирити — див. іти; тинятися; ходити Словник синонімів Вусика
  2. шнирити — див. шмигати Словник чужослів Павло Штепа
  3. шнирити — Шни́рити, -рю, -риш гл. Шнырять? Утята так і шнирять по над головами. О. 1862. VIII. 17. Словник української мови Грінченка