1. Словник української мови у 20 томах

шоковий

ШО́КОВИЙ, а, е.

Стос. до шоку; викликаний шоком.

Якось я побачив буйвола, який лежав на землі і, здавалося, був мертвий. Та він, як виявилося, був лише у шоковому стані (з наук.-попул. літ.);

Найменша несподіванка викликає в організмі Дулькевича шоковий стан (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шоковий — [шоковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  2. шоковий — шо́ковий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. шоковий — -а, -е. Стос. до шоку; викликаний шоком. Шокова терапія ек. — те саме, що шокотерапія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шоковий — ШО́КОВИЙ, а, е. Стос. до шоку; викликаний шоком. Якось я побачив буйвола, який лежав на землі і, здавалося, був мертвий. Та він, як виявилося, був лише у шоковому стані (Наука.., 9, 1971, 50); Найменша несподіванка викликає в організмі Дулькевича шоковий стан (Загреб., Європа 45, 1959, 56). Словник української мови в 11 томах