1. Словник української мови у 20 томах

шолопання

ШОЛО́ПАННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. шоло́пати¹ і звуки, утворювані цією дією.

Юзько не обзивався. .. Лиш чути було шолопання і ступання Юзька коло печі (О. Кобилянська);

Виразно чути шолопання чим раз, то ближче хатніх дверей... (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шолопання — Шоло́пання: — шарудіння, шелестіння [14,V] Словник з творів Івана Франка
  2. шолопання — див. шум Словник синонімів Вусика
  3. шолопання — шоло́пання іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  4. шолопання — -я, с., діал. Дія за знач. шолопати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шолопання — ШОЛО́ПАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. шоло́пати і звуки, утворювані цією дією. Юзько не обзивався. ..Лиш чути було шолопання і ступання Юзька коло печі (Коб., III, 1956, 496); Виразно чути шолопання чим раз, то ближче хатніх дверей… (Фр., VIII, 1952, 344). Словник української мови в 11 томах