шоферюга
ШОФЕРЮ́ГА, и, ч., розм.
Згруб. до шофе́р.
– Ха –ха –ха! – задихнулася від сміху господиня. – Ніколи не гадала, що й серед шоферюг отакі сентиментальні дівиці є! (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me