шпалера

ШПАЛЕ́РА, и, ж.

1. перев. мн. Матеріал у вигляді широких смуг паперу, тканини тощо (перев. з малюнком) для обклеювання чи оббивання стін у житлових приміщеннях.

Ради тієї цивілізації Олеся звеліла обклеїти залу білими шпалерами (І. Нечуй-Левицький);

Старенька канапа сиротливо тулилася до стінки з облупленою шпалерою (Ю. Збанацький);

Він тяжко зітхнув і простяг руку до вікна по махорку. Одірвав шматок цупкої шпалери, пожмакав між пальцями і, розправивши на долоні, сипнув дрібчастої махорки (І. Микитенко);

Господарка .. лагодила на столі квіти, що скрашали накритий до бенкету стіл і свіжили темні шпалери кімнати (Олесь Досвітній).

2. Безворсовий настінний килим чи оббивна тканина із сюжетним або пейзажним зображенням, виконана ручним способом.

3. перев. мн. Спеціальні штахети або натягнутий на кілки дріт, яким плететься рослина або до якого прив'язують гілки дерев, щоб надати їм певної форми.

Щоб краще використати площу теплиці, надземну частину рослин піднімають на шпалери (з наук. літ.);

Вишня придатна для всіх форм вирощування: для штамба, напівштамба, куща та шпалер (із журн.);

В кооперативі села Борован ми бачили дворічний виноградник, повністю поставлений на шпалеру, що дало можливість механізувати обробіток (з наук. літ.).

4. перев. мн. Ряди дерев або кущів з обох боків шляху чи стежки.

Обставлена з обох боків шпалерами могутніх осик, що сплітались у верховітті, вулиця була схожа на алею парку (О. Гуреїв);

Рожеві, червоні, білі й жовті троянди стояли шпалерами понад стежкою з обох боків (Ю. Смолич).

5. перев. мн. Ряди, шеренги людей (перев. військових) обабіч шляху, вулиці тощо.

Палац. На сходах сидить, схилившись, пан Каневський. Коло його рушниця. З обох боків – шпалерами вишикувалось військо (С. Васильченко);

Вулиця була повна народу. .. Чоловіки й жінки стояли шпалерами вздовж вулиці, а коло самих хат стояли старі діди, обіпершися на палиці (Г. Хоткевич);

Моряки витягнулись, взяли зброю на честь. Адмірал подивився, помалу підвів руку, взяв під козирок, за ним офіцери, і вони важко пройшли крізь грізні шпалери моряків (О. Корнійчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпалера — 1. (військ.) лава, див. шеренга 2. це див. обої Словник чужослів Павло Штепа
  2. шпалера — шпале́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. шпалера — -и, ж. 1》 перев. мн. Матеріал у вигляді широких смуг паперу, тканини тощо (перев. з малюнком) для обклеювання чи оббивання стін у житлових приміщеннях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шпалера — Шпале́ра, -ри; -ле́ри, -ле́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. шпалера — ШПАЛЕ́РА, и, ж. 1. перев. мн. Матеріал у вигляді широких смуг паперу, тканини тощо (перев. з малюнком) для обклеювання чи оббивання стін у житлових приміщеннях. Ради тієї цивілізації Олеся звеліла обклеїти залу білими шпалерами (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах