шпальта

ШПА́ЛЬТА, и, ж.

Ряд коротких рядків у газеті, журналі і т. ін., розташованих один під одним так, що вони становлять вертикальну смугу на сторінці.

Сей том розійшовся досить швидко і зробився тепер майже бібліографічною рідкістю, хоча видання, невважаючи на старанність, вийшло непоказне (дешевенький папір, дрібний друк у дві шпальти, куценька передмова (І. Франко);

І ось він повертається. В голові – готова стаття. Велика! Він уже бачить її, розверстану на чотири шпальти (С. Журахович);

І те, що “Правда”, і що робоча газета, – усе це неабияк зацікавило рудокопів. Дехто, з грамотніших, перебирав губами, читаючи великими літерами видрукуваний заголовок, хто мацав руками за край, а хто просто пробігав очима по шпальтах (Г. Коцюба);

Тепер він перебігав їх [газети] стоячи, мотаючи головою по шпальтах вгору і вниз (Ю. Смолич);

// рідко. Гранка.

На столі перед професором лежала купа друкарських гранок-шпальт: професор готував для перевидання скорочений курс своєї наукової праці (Ю. Смолич);

// Сторінка газети, журналу і т. ін.

О першій приходять газети з Москви. Листоношу дружина в дверях зустріла. Зі шпальти на мене дивитесь ви, Семеро негрів Мартінсвілла (Л. Первомайський);

Багато інших новин та фотознімків з'явилися потім на газетних шпальтах (С. Журахович);

// Ряд цифр, слів, послідовно написаних одне під одним; стовпчик.

Мартіан .. виносить .. календар – мармуровий кубик з написаним на ньому календарним текстом у три стовпці на кожному боці. [Люцілла (переглянувши одну шпальту):] Так, правда, день Венери... Слава Богу! (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпальта — 1. Стовпчик друкованого тексту в газеті, журналі тощо: на сторінці дві шпальти. 2. Сторінка газети, журналу тощо: на газетних шпальтах, на шпальтах журналів. Літературне слововживання
  2. шпальта — Стовпець, колонка, графа, п! РУБРИКА; мн. ШПАЛЬТИ, (газет) фр. сторінки. Словник синонімів Караванського
  3. шпальта — (друк.) стовпець Словник чужослів Павло Штепа
  4. шпальта — шпа́льта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. шпальта — -и, ж. Ряд коротких рядків у газеті, журналі і т. ін., розташованих один під одним так, що вони становлять вертикальну смугу на сторінці. || рідко. Гранка. || Сторінка газети, журналу і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шпальта — КОЛО́НКА (ряд цифр, слів, рядків тексту тощо, розташованих по вертикалі), КОЛО́НА розм., СТОВПЕ́ЦЬ, СТО́ВПЧИК, СТОВП розм.; ШПА́ЛЬТА (ряд коротких рядків у газеті, журналі і т. ін., розташованих один під одним). Словник синонімів української мови
  7. шпальта — Шпа́льта, -ти; шпа́льти, шпальт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шпальта — ШПА́ЛЬТА, и, ж. 1. Ряд коротких рядків у газеті, журналі і т. ін., розташованих один під одним так, що вони становлять вертикальну смугу на сторінці. Словник української мови в 11 томах