шпараги
ШПАРА́ГИ, а́г, мн. (одн. шпара́га, и, ж.), діал.
Спаржа.
І раків, і шпараг, і закусок дано. І в кубках іскрилось додержане вино (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);
Рябів базар синювато-зеленим кропом, червоною редькою, першими черешнями, шпара-гою й кучерявою салатою (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me