1. Словник української мови у 20 томах

шпильок

ШПИЛЬО́К, лька́, ч.

Зменш. до шпиль.

Зима. Ніч. Скільки сягнеш оком – усе степ, білий степ без кінця, без краю, сніг, сніг, сніг... Де-не-де видається невисокий шпильок, неглибока яруга, балка й кілька запорошених кущів – і знову степ, рівний, вкритий глибоким пухким снігом (М. Грушевський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпильок — див. вершина; вістря Словник синонімів Вусика
  2. шпильок — шпильо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шпильок — -лька, ч. Зменш. до шпиль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шпильок — Шпильо́к, -лька́; -льки́, -лькі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. шпильок — ШПИЛЬО́К, лька, ч. Зменш. до шпиль. Словник української мови в 11 томах
  6. шпильок — Шпильок, -лька м. ум. отъ шпиль. Словник української мови Грінченка