1. Словник української мови у 20 томах

шпирнути

ШПИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, чим і без дод., діал.

Однокр. до шпира́ти 1.

Хоч Левко і його аж двічі шпирнув ножем у груди, а втретє по горлу різонув, однак-таки Макушченко його поборов (Г. Квітка-Основ'яненко);

* У порівн. Княгиню тим часом підвели з землі. Вдихнула небога на вітрі, да, мабуть, почувши, що сказав Черевань, аж застогнала, наче її хто ножем шпирнув у серце (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпирнути — шпирну́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. шпирнути — -ну, -неш, док., перех., діал. Однокр. до шпирати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шпирнути — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
  4. шпирнути — ШПИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., діал. Однокр. до шпира́ти 1. Хоч Левко і його аж двічі шпирнув ножем у груди, а втретє по горлу різонув, однак-таки Макушченко його поборов (Кв.-Осн., II, 1956, 260); *У порівн. Княгиню тим часом підвели з землі. Словник української мови в 11 томах
  5. шпирнути — Шпирнути, -рну, -неш гл. Пырнуть. Аж застогнала, наче її хто ножем шпирнув у серце. К. ЧР. 212. Словник української мови Грінченка