1. Словник української мови у 20 томах

шпунтубель

ШПУНТУ́БЕЛЬ, я, ч., спец.

Столярний інструмент для вистругування шпунтів (див. шпунт¹ 1).

Шпунтубель складається з двох колодок. До колодки вставляють залізко, і закріплюють його клином (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпунтубель — шпунту́бель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. шпунтубель — -я, ч. Столярний інструмент для вистругування шпунтів (див. шпунт I 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шпунтубель — ШПУНТУ́БЕЛЬ, я, ч. Столярний інструмент для вистругування шпунтів ( див. шпунт¹ 1). Шпунтубель складається з двох колодок. До колодки вставляється залізко, що закріплюється клином (Стол.-буд. справа, 1957, 93). Словник української мови в 11 томах