шротик

ШРО́ТИК, а, ч.

Зменш. до шріт¹ 1.

* Образно. Маленька кулька. Сто ночей попереду і сто ночей позаду, а межи ними – лялечка німа: розпечена аж біла з самоболю, як цятка пекла, лаконічний крик усесвіту, маленький шротик сонця, зчужілий і заблукавний у тілі (В. Стус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шротик — шро́тик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. шротик — -а, ч. Зменш. до шрот. Великий тлумачний словник сучасної мови