штабелер
ШТАБЕ́ЛЕР, а, ч.
Пересувний несамохідний конвеєр, яким укладають у штабелі колоди та інші матеріали.
На зміну їй [прфесії вантажника] приходять водії навантажувальних машин, штабелерів, кранівники (з газ.);
Зберігаються пиломатеріали на складах у штабелях висотою до 4 м при ручному укладанні і до 6 –8 м при механізованому укладанні за допомогою штабелерів (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me