штиркнути

ШТИРКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, чим і без дод., діал.

Однокр. до штирка́ти.

Тогді козачка у хату вбігала. Буцім нехотя той борщ поліном штиркнула. Ну його к нечистій матері! (з думи);

Коротколиций тюремник .. злегка штиркнув старого багнетом у спину. Дід похитнувся (М. Стельмах);

* У порівн. Юра стрепенувся, мовби хтось зненацька пальцем штиркнув його в око (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штиркнути — штиркну́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. штиркнути — -ну, -неш, док., перех., діал. Однокр. до штиркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. штиркнути — ШТИРКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., діал. Однокр. до штирка́ти. Тогді козачка у хату вбігала. Буцім нехотя той борщ поліном штиркнула. Ну його к нечистій матері! (Укр.. думи.., 1955, 21); Коротколиций тюремник.. злегка штиркнув старого багнетом у спину. Словник української мови в 11 томах
  4. штиркнути — Штиркнути, -кну, -неш гл. Однокр. в. отъ штиркати. Словник української мови Грінченка