1. Словник української мови у 20 томах

штифтовий

ШТИФТОВИ́Й, а́, е́.

Прикм. до штифт;

// Скріплений за допомогою штифтів.;

// Який має штифти.

Коли горох у снопах не пересушений, його можна молотити на молотарках із штифтовими барабанами (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штифтовий — [штиефтовий] м. (на) -вому/-тоув'ім, мн. -тоув'і Орфоепічний словник української мови
  2. штифтовий — штифтови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. штифтовий — -а, -е. Прикм. до штифт. || Скріплений за допомогою штифтів. || Який має штифти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. штифтовий — ШТИФТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до штифт; // Скріплений за допомогою штифтів; // Який має штифти. Коли горох у снопах не пересушений, його можна молотити на молотарках з штифтовими барабанами (Зерн. боб. культ., 1956, 41). Словник української мови в 11 томах