штовхати

ШТОВХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, чим і без дод.

1. Короткими різкими рухами торкатися до кого-, чого-небудь, відпихати від себе.

Левантина поторсала [двері], але нічого не зрушила їх. “Буду штовхати плечем, – подумала собі, – а може відхиляться хоч трохи, щоб просунути обценьки” (Б. Грінченко);

Він тільки тямив, що все круг нього заворушилось і якась сила раптом ухопила його; що його з усіх боків штовхають, що над ним важко дихають (М. Коцюбинський);

Вони проходжались по второваній стежці. Дехто пустував, штовхаючи замерзлих друзів (Олесь Досвітній);

– Щезни з очей, приблудо! – штовхає Василина чоловіка обома руками (М. Стельмах);

Він ходить круг столу, кульгає, коліньми штовхає стільці (Л. Первомайський);

Ми зневажливо штовхаємо ногами іржаве кермо (Ю. Яновський);

* Образно. Глухе ридання штовхало нічну тишу, і вона, важко сновигаючи, падала, билась об хати, аж шибки бряжчали... (А. Головко);

// Несильним дотиком подавати який-небудь знак, звертати чию-небудь увагу на що-небудь.

Мар'янка, бачивши, що товаришки покинули її саму співати, спершу насилу вела голос і штовхала, хто ближче, щоб підтягали (П. Куліш);

– Ей, земляк, – штовхаю помалу револьвером (С. Васильченко);

Професор переходить із павільйону до павільйону. Я штовхаю актора, що близько мене стоїть, він нас знайомить (Ю. Яновський);

Ззаду хекає приручений кінь-красень, штовхає Джмелика мордою в спину (Григорій Тютюнник);

// Бити стусаном.

Старець трошки проголодавсь.., не розжувавши гаразд, хотів проковтнуть та й подавився. Тут інші старці почали його в спину штовхать.., насилу вибили йому з глотки той шматок (О. Стороженко);

Та панські слуги добре дбали, .. Обмахувались нагайками, А далі штовхать кулаками Взялись [хлопів]... (І. Франко);

Молотники жартували, сміялись з його [нього], штовхали під бік, а Прокіп все стояв та дивився вгору (І. Нечуй-Левицький).

2. Підштовхуючи, пхаючи, спрямовувати куди-небудь, змушувати рухатися в якомусь напрямку.

– Та йди-бо! – штовхала її Одарка. – Чого ти боїшся? Хіба вони тебе з'їдять, чи що (І. Нечуй-Левицький);

І тоді того, що стріляв, схопило кілька рук. .. Його штовхали крізь весь загін до Чубенка (Ю. Яновський);

Якийсь чисто зодягнений панок намагався проникнути у двір, але біля воріт вартові його затримали і, штовхаючи, випихали на вулицю (П. Кочура);

Вона бігла, швидко-швидко перебираючи ногами, а вітер і каміння били її, штовхали, підганяли і стукали в повсть, яка і захищала її, і, як парус, помагала вітрові (З. Тулуб);

* У порівн. Дивно, але в нього таке враження, ніби якась зла фатальна сила штовхала його сюди (О. Гончар);

// Рухати, везти що-небудь поперед себе.

До полудня штовхали ми з Владеком тачки, проклинаючи спеку (І. Муратов);

Вона кинулась до вікна і побачила Потоцького, який штовхав перед себе возика (М. Томчаній);

Курсанти вчаться перепливати річку, тягнучи мішок за собою, потім штовхаючи його поперед себе (І. Багмут);

* У порівн. Простоволосий, згорблений .. Бреде [Черниш] поруч палатки, раз у раз спотикаючись, виставивши назад гострі витерті лікті, немов штовхає перед собою щось каторжно важке... (О. Гончар);

// перен., розм. Підштовхувати, пришвидшувати яку-небудь справу.

3. перен., до чого, на що і з інфін. Спонукати до чого-небудь, бути причиною, приводом для чого-небудь.

Молода і вродлива дівчина ще нікого не любила, хоч її серце вже шумувало гарячою кров'ю і штовхало до незвіданого і звабного (М. Чабанівський);

Умови існування російського провінціального театру штовхали трупу на часту зміну п'єс (з наук. літ.);

Шалена жага помститися комусь за жінку, за дочку штовхали Кудрю скоритися Данилові (Іван Ле).

4. спорт. Тримаючи на рівні плечей, різким рухом піднімати над собою (штангу, гирю).

Подивився дід, як вони там двопудові гирі, ніби м'ячі, піднімають, як вони штангу штовхають, і аж затремтів (Остап Вишня);

// Кидати вперед різким поштовхом руки від плеча (ядро).

Андрій Комаренко потиснув руку дівчині і зразу відчув, яка не по-дівочому вона велика й сильна. Такі руки мусять бути у спортсменок, які кидають диск або штовхають ядро (В. Собко).

◇ Біс (чорт, рідко чортеня́) штовха́є [під ребро́] див. біс¹;

(1) Штовха́ти впере́д – спонукати бути діяльним, змушувати вдосконалюватися.

– Любов, чоловіче, для людини, що бензин для автомашини. Те, що її штовхає вперед (М. Томчаній);

Його штовхала вперед фронтова звичка лікаря, який уже добре знав і сміливо застосовував польову хірургію (В. Кучер);

(2) Штовха́ти в прі́рву (в безо́дню) кого – діями, вчинками доводити кого-небудь до небажаних, трагічних наслідків або до загибелі.

[Марія Романівна:] Не сердьтесь, подумайте. Я зовсім не хочу образити вас, але ж є такі сліпі матері, які з великої любові до своїх дітей штовхають їх часто у прірву... (Л. Дмитерко);

(3) Штовха́ти на злу путь – спонукати кого-небудь до негативних дій, поганих вчинків.

– Гріх, панове, гріх. Ми штовхаємо чоловіка на злу путь, на злобу (В. Винниченко);

(4) Штовха́ти / штовхну́ти на шлях чого – спонукати кого-небудь до якихось дій (перев. негативних).

Я скаржитимусь лорд-меру Лондона, що мене, лейтенанта королівських повітряних сил, в цьому домі штовхають на шлях пияцтва (В. Собко).