1. Словник української мови у 20 томах

штрик

ШТРИК, виг., розм.

Уживається як присудок за знач. штрика́ти, штрика́тися, штрикну́ти.

Мабуть, не знав пан ротмістр, що наші козачки колються, як ті рожі. От і став її цілувать та обнімать, а вона, не будь дурною, вихопила із-за його пояса ніж та штрик йому в серце, а там і себе, та так вкупі й гепнулись на поміст... (О. Стороженко);

З такою увагою, з таким бажанням, з таким чеканням. I раптом поплавок – сiп! А вас у серце – штрик! (Остап Вишня).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штрик — див. штовхати Словник синонімів Вусика
  2. штрик — штрик вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  3. штрик — -а, ч. Елемент бойового гопака – стусан стиснутими пальцями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. штрик — ШТРИК, виг., розм. Уживається як присудок за знач. штрика́ти, штрика́тися, штрикну́ти. Мабуть, не знав пан ротмістр, що наші козачки колються, як ті рожі. Словник української мови в 11 томах
  5. штрик — Штрик меж. 1) Для выраженія пырянья, укола. Штрик його в бік. 2) Для выраженія прыжка. Чорт.... штрик у воду. Гн. І. 4. Почерез більшу (колоду) штрик. Гн. II. 239. Словник української мови Грінченка