штриховий

ШТРИХОВИ́Й, а́, е́.

Стос. до штриха.

Найпростішими штриховими вимірювальними інструментами є вимірювальні лінійки, рулетки, складані метри, які застосовують при грубих, наближених вимірюваннях (з наук. літ.);

Перенесення довжини лінії в натуру за допомогою штрихової стрічки виконують методом відкладання (з наук. літ.);

// Виконаний штрихами.

Після першої світової війни цілі покоління дітей у Галичині виховувалися на серії народних казок, ілюстрованих гранично простим, майже схематичним штриховим рисунком Кульчицької, таким зрозумілим для уяви малюків (із журн.);

Відтворюючи небо, будівлі, тополі, людські постаті, вона зуміла вгадати ті тональні і штрихові градації, які переконують у реальності зображеного (з наук. літ.);

Ранні твори Г. Косинки, що ввійшли до збірки “На золотих богів” (1922 р.) або вийшли окремими виданнями (“Заквітчаний сон”, 1923 р.), мали переважно ескізний характер, штрихову стилістику (із журн.).