1. Словник української мови у 20 томах

штукенція

ШТУКЕ́НЦІЯ, ї, ж., розм., жарт.

Те саме, що шту́ка¹ 4, 5.

– А добра штукенція, оця машинізація, – задоволено потирав руки Когут (І. Цюпа);

Протаз був або надто веселий і витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху – він знав силу різних чарівних забав, або ж він усе зітхав (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штукенція — див. штука Словник синонімів Вусика
  2. штукенція — штуке́нція іменник жіночого роду жарт. Орфографічний словник української мови
  3. штукенція — -ї, ж., розм., жарт. Те саме, що штука I 4), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. штукенція — ПРЕДМЕ́Т (що-небудь конкретне, матеріальне, що сприймається органами чуття), РІЧ, ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм., ШТУКОВИНА жарт., ШТУКЕ́НЦІЯ жарт., ШТУКЕ́РІЯ жарт. Не раз, в хвилину спочинку, смерком, коли предмети ховались в тінях, .. Словник синонімів української мови
  5. штукенція — ШТУКЕ́НЦІЯ, ї, ж., розм., жарт. Те саме, що шту́ка¹ 4, 5. — А добра штукенція, оця машинізація,— задоволено потирав руки Когут (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах
  6. штукенція — Штукенція, -ції, штукерія, -рії ж. = штука 4 и 5. Чи чули, яку він штукерію викинув в Острі? Стор. Словник української мови Грінченка