1. Словник української мови у 20 томах

штуковина

ШТУКО́ВИНА, и, ж., розм.

Те саме, що шту́ка¹ 4, 5.

– Вмієш користуватися цією штуковиною? – спитав Мєшков, обережно взявши компас з рук Джантемира (З. Тулуб);

Дивна штуковина оте сонце. Ось зараз, коли воно спускалося низько до землі, на нього можна було дивитися не мружачись (Ю. Збанацький);

Галченя Вася підняв на землі .. Уловив і терпеливою ласкою навчив дикувате пташеня усяким штуковинам (О. Ковінька);

Подобається йому копатися в усьому та вигадувати різні штуковини (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штуковина — див. диво; штука Словник синонімів Вусика
  2. штуковина — штуко́вина іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. штуковина — -и, ж., розм. Те саме, що штука I 4), 5). От так штуковина! — щось дивне, несподіване. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. штуковина — ПРЕДМЕ́Т (що-небудь конкретне, матеріальне, що сприймається органами чуття), РІЧ, ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм., ШТУКОВИНА жарт., ШТУКЕ́НЦІЯ жарт., ШТУКЕ́РІЯ жарт. Не раз, в хвилину спочинку, смерком, коли предмети ховались в тінях, .. Словник синонімів української мови
  5. штуковина — ШТУКО́ВИНА, и, ж., розм. Те саме, що штука¹ 4, 5. — Вмієш користуватися цією штуковиною? — спитав Мєшков, обережно взявши компас з рук Джантемира (Тулуб, В степу.., 1964, 221); Дивна штуковина оте сонце. Словник української мови в 11 томах