шубовсь
ШУБО́ВСЬ, виг., розм.
Те саме, що шубо́всть.
Дивлюся: йде і панотець у своїй празничній рясі. Тільки що зійшов він на середину кладки, яна його: “Тю!” – А він шубовсь в воду... (О. Кониський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шубовсь — шубо́всь вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови