шукальниця
ШУКА́ЛЬНИЦЯ, і, ж., розм.
Те саме, що шука́чка.
По той бік тюремної брами день у день вистоюють чиїсь жінки й матері, ці вічні шукальниці, невтомниці, що ось так, з клунками, босоніж, ходять від табору до табору (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шукальниця — шука́льниця іменник жіночого роду шукачка розм. Орфографічний словник української мови
- шукальниця — -і, ж., розм. Те саме, що шукачка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шукальниця — ШУКА́ЛЬНИЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що шука́чка. По той бік тюремної брами день у день вистоюють чиїсь жінки й матері, ці вічні шукальниці, невтомниці, що ось так, з клунками, босоніж, ходять від табору до табору (Гончар, Циклон, 1970, 21). Словник української мови в 11 томах