1. Словник української мови у 20 томах

шуканина

ШУКАНИ́НА, и, ж., розм.

Метушливі розшуки, тривале шукання.

Тут незабаром прилетів патруль, Знялась заметня, тривога, шуканина, І дівчину знайшли (Леся Українка);

Почала [Левантина] нишпорити по закамарку, мацаючи в темряві руками, але не знаходила нічого. Нарешті після довгої шуканини, аж у далекому кутку, під ліжком, налапала якусь залізну річ (Б. Грінченко);

Вона хотіла була вести мене до доброї хати, що дешево продавали пересельці, ідучи на степи. Та я сказала, що втомилася, аж хвора через свою шуканину, обіцяла приїхати іншим часом (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуканина — шукани́на іменник жіночого роду метушливі розшуки, тривале шукання розм. Орфографічний словник української мови
  2. шуканина — -и, ж., розм. Метушливі розшуки, тривале шукання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шуканина — ШУКАНИ́НА, и, ж., розм. Метушливі розшуки, тривале шукання. Тут незабаром прилетів патруль, Знялась заметня, тривога, шуканина, І дівчину знайшли (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  4. шуканина — Шукани́на, -ни ж. Поиски. Словник української мови Грінченка