шулики

ШУЛИКИ́, і́в, мн. (одн. шули́к, а́, ч.).

Коржі, политі медом із розтертим маком.

Тут їли рознії [різні] потрави, І все з полив'яних мисок..: На закуску куліш і кашу, Лемішку, зубці, путрю, квашу І з маком медовий шулик (І. Котляревський);

Майбородиха .. зняла з полички тарілку з шуликами з маком і поставила на стіл (І. Нечуй-Левицький);

Шулики плавали в маковому молоці (О. Ільченко);

Перед смертю – не надихаєшся, і Павло вирішив хоч наїстися. Він знав,що в скрині Явдоха держить глечик меду на шулики (Григорій Тютюнник).