шумок
ШУМО́К, мка́, ч.
Зменш. до шум¹ 1, 2, 4; легкий, слабкий шум.
До кімнати зненацька з молодечим шумком заскочив Микола Хмелюк (Яків Баш);
В залі знову, як брижі на воді од вітру, знявся шумок (А. Головко);
Прокотивсь шумок настороження (О. Гуреїв);
В колгоспі тим часом пішов шумок: авансували славою нашого Хому Микитовича, а воно, видать, не туди... (Я. Гримайло).
◇ (1) Під шумо́к – використовуючи якусь нагоду або потай від інших.
Дорош пильно подивився в очі Гната, ламаючи його гостро відточений погляд. – Ну, ти під цей шумок чесного хлопця не заплутай. Я за нього ручаюсь (Григорій Тютюнник);
Крики – то була лише провокаційна “обструкція”, організована “ворогами народу” під шумок (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шумок — див. шум Словник синонімів Вусика
- шумок — шумо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шумок — -мка, ч. Зменш. до шум I 1), 2), 4); легкий, слабкий шум. Зробити щось під шумок — зробити щось незначне (зазвичай негативне), відвертаючи увагу спостерігачів на більш важливі події. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шумок — під шумо́к. Використовуючи якусь нагоду або потай від інших. Дорош пильно подивився в очі Гната, ламаючи його гостро відточений погляд.— Ну, ти під цей шумок чесного хлопця не заплутай. Фразеологічний словник української мови
- шумок — ШУМО́К, мка́, ч. Зменш. до шум¹ 1, 2, 4; легкий, слабкий шум. До кімнати зненацька з молодечим шумком заскочив Микола Хмелюк (Баш, Надія, 1960, 52); В залі знову, як брижі на воді од вітру, знявся шумок (Головко, II, 1957, 545)... Словник української мови в 11 томах