1. Словник української мови у 20 томах

шуплаття

ШУ́ПЛАТТЯ, я, с., збірн., діал.

Одяг, білизна; дрібні домашні речі.

Часто удень, покинувши роботу, вона висувала з кутка Гафійчину скриню і переглядала її убоге шуплаття (М. Коцюбинський);

Панни й жіноцтво похапцем кинулись збирати свої манатки, усяке своє добро та шуплаття, та вкладатись (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуплаття — див. одяг Словник синонімів Вусика
  2. шуплаття — шу́плаття іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. шуплаття — -я, с., збірн., діал. Одяг, білизна; дрібні хатні речі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шуплаття — ШУ́ПЛАТТЯ, я, с., збірн., діал. Одяг, білизна; дрібні домашні речі. Часто удень, покинувши роботу, вона висувала з кутка Гафійчину скриню і переглядала її убоге шуплаття (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  5. шуплаття — Шуплаття, -тя с. = суплаття. Продала яку мала шустелину, шуплаття лишне. Г. Барв. 371. Шуплаття позбірай, от буде дощ. — Оддала дочку заміж та дала скриню й корову і надавала усякого шуплаття. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка