шурання

ШУ́РАННЯ, я, с., розм.

Те саме, що чо́вгання.

За дверима чую шурання ніг, потім обтирання носа.., а в кінці легенький стукіт (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me