шустіння

ШУСТІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. шусті́ти і звуки, утворювані цією дією.

Нога трави в багряне відійшла, Зозулина зоря останню росу гонить, Ніхто вже не чека... бо тобі боронить качаточко шустінням в камишах (М. Вінграновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шустіння — шусті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. шустіння — -я, с., зах. Дія за знач. шустіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови