шуткування

ШУТКУВА́ННЯ, я, с., розм., рідко.

Дія за знач. шуткува́ти.

Васюта хотів був раз своїми жартами смуток розвіяти, але в цій хаті його шуткування плачем озивалося, і здалося всім і йому самому таким дивним, що він зараз же змовк (Б. Грінченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуткування — Шуткува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. шуткування — ШУТКУВА́ННЯ, я, с., розм., рідко. Дія за знач. шуткува́ти. Васюта хотів був раз своїми жартами смуток розвіяти, але в цій хаті його шуткування плачем озивалося, і здалося всім і йому самому таким дивним, що він зараз же змовк (Гр., II, 1963, 435). Словник української мови в 11 томах
  3. шуткування — Шуткува́ння, -ня с. Шутки. Се не іграшки, а шуткування. Чуб. III. 99. Словник української мови Грінченка