шш
ШШ, виг., розм.
1. Те саме, що ша.
2. Звуконаслідування, що передає звуки шипіння, шелесту і т. ін.
Охрім вимиває в мисці пшоно і висипає в казанок. “Ш-ш-ш”, – вимовляє вода і випускає на поверхню білу піну (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шш — ШШ, виг., розм. 1. Те саме, що ша. 2. Звуконаслідування, що передає звуки шипіння, шелесту і т. ін. Охрім вимиває в місці пшоно і висипає в казанок. «Ш-ш-ш»,— вимовляє вода і випускає на поверхню білу піну (Тют., Вир, 1964, 15). Словник української мови в 11 томах