щебінь

ЩЕ́БІНЬ, беню, ч.

1. Подрібнене каміння, цегла і т. ін., що використовується для дорожніх та будівельних робіт.

Для бетонних робіт можна брати щебінь, який не містить домішок глини, мулу тощо (з наук. літ.);

Велика бомба розірвалась неподалік. Посипалося скло від дужого вибуху, штукатурка, щебінь (О. Довженко);

– Ранком я починаю баржею перевозити щебінь з Гулакової греблі на мою (С. Голованівський).

2. геол. Розсипчасті нагромадження невеликих гострокутних уламків гірської породи.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щебінь — [шчеб'ін'] -беин'у, ор. -беинеим, м. (на) -беин'і Орфоепічний словник української мови
  2. щебінь — Жорства, груз, рінь, див. гравій, шутер Словник чужослів Павло Штепа
  3. щебінь — ще́бінь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. щебінь — -беню, ч. 1》 Подрібнене каміння, цегла і т. ін., що використовується для дорожніх та будівельних робіт. 2》 геол. Розсипчасті нагромадження невеликих гострокутних уламків гірської породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щебінь — ЩЕ́БІНЬ (подрібнене каміння, цегла й т. ін., що використовується для дорожніх та будівельних робіт), ЩЕБІ́НКА, ШУ́ТЕР діал. (дрібні камінці, не подрібнені). Будівельники, що прокладають.. траси для автомобілів, використовують .. Словник синонімів української мови
  6. щебінь — ЩЕБІ́НЬ, беню, ч. 1. Подрібнене каміння, цегла і т. ін., що використовується для дорожніх та будівельних робіт. Для бетонних робіт можна братb щебінь, який не містить домішок глини, мулу тощо, (Колг. енц. Словник української мови в 11 томах