1. Словник української мови у 20 томах

щигля

ЩИГЛЯ́, ля́ти, с.

Пташа щигля.

[Стара Бавмертиха:] На миші пастки ставити та щиглята в сільце ловити – ото тільки й роботи твоєї було (Леся Українка);

Над вікном у клітці веселий чиж і барвисте рухливе щигля зустрічають її завзятим співом (О. Копиленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щигля — щигля́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. щигля — -яти, с. Пташа щигля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щигля — ЩИГЛЯ́, я́ти, с. Пташа щигля. [Стара Бавмертиха:] На миші пастки ставити та щиглята в сільце ловити — ото тільки й роботи твоєї було (Л. Укр., IV, 1954, 216); Над вікном у клітці веселий чиж і барвисте рухливе щигля зустрічають її завзятим співом (Коп., Вибр., 1953, 465). Словник української мови в 11 томах