1. Словник української мови у 20 томах

щирозлотий

ЩИРОЗЛО́ТИЙ, а, е, нар.-поет.

З чистого золота; такий, як чисте золото.

Розплету я тобі гриву – Всім козаченькам на диво; Уберу я тебе, коню, В щирозлоту, ясну зброю (П. Куліш);

За Милошем йде Іван Косанчич .. Коло шиї єдвабова хустка, А на пальці щирозлотий перстень (М. Старицький);

Сонце, наче діжа, котилося аж по землі, розстилаючи навкруги пучки щирозлотого проміння (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щирозлотий — щирозло́тий прикметник нар.-поет. Орфографічний словник української мови
  2. щирозлотий — -а, -е, нар.-поет. З чистого золота; такий, як чисте золото. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щирозлотий — ЩИРОЗЛО́ТИЙ фольк. (із чистого золота; такий, як чисте золото), ЩИРОЗОЛОТИЙ, ЩИРОЗЛО́ТНИЙ, СУТОЗЛО́ТИЙ рідко, СУТОЗОЛОТИ́Й рідко. Ввійшовши до світлиці, зняв (Брюховецький) з руки щирозлотий перстень (П. Словник синонімів української мови
  4. щирозлотий — Щирозло́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. щирозлотий — ЩИРОЗЛО́ТИЙ, а, е, нар.-поет. З чистого золота; такий, як чисте золото. Розплету я тобі гриву — Всім козаченькам на диво; Уберу я тебе, коню, В щирозлоту, ясну зброю (П. Куліш, Вибр., 1969, 352); За Милошем йде Іван Косанчич.. Словник української мови в 11 томах
  6. щирозлотий — Щирозлотий, -а, -е и щирозлотний, -а, -е Изъ настоящаго золота. Щирозлотий перстень. Чуб. III. 305. Словник української мови Грінченка