щодалі
ЩОДА́ЛІ, присл.
1. З бігом часу; дедалі.
Щодалі все більше людей прибувало. Виходили з кожної хати (Леся Українка);
Життя стає щодалі гірше В тяжких кайданах чужини (П. Грабовський);
На сході щодалі розгорялося, наче за горою хтось розпалив велике багаття і воно кидало полум'я на рожеве небо (П. Кочура);
Спершу Дорошенко слухав досить байдуже, не одриваючись од роботи, зрідка весело докидаючи в Павлушину мову якесь слово чи запитання. Але щодалі – все повільніше ходив його пензель по полотну (А. Головко).
2. Із збільшенням відстані; все далі, чим далі.
Ліси щодалі все рідшали та рідшали (Панас Мирний);
Степ щодалі ставав чарівнішим (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щодалі — ЩОДАЛІ – ЩО ДАЛІ Щодалі, присл. Дедалі. Щодалі все більше людей прибувало (Леся Українка); Щодалі від центру дрібнішають будинки і нижчають церкви (П.Панч); Але щодалі – все повільніше ходив його пензель по полотну (А.Головко). Що далі, спол. з присл. Літературне слововживання
- щодалі — див. ЧИМРАЗ Словник синонімів Караванського
- щодалі — див. далеко Словник синонімів Вусика
- щодалі — присл. 1》 З бігом часу; дедалі. 2》 Із збільшенням відстані; чимдалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щодалі — Щода́лі, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- щодалі — ЩОДА́ЛІ, присл. 1. З бігом часу; дедалі. Щодалі все більше людей прибувало. Виходили з кожної хати (Л. Укр., І, 1951, 345); Життя стає щодалі гірше В тяжких кайданах чужини (Граб. Словник української мови в 11 томах