1. Словник української мови у 20 томах

щоденник

ЩОДЕ́ННИК, а, ч.

1. Щоденні записи індивідуального характеру про події, факти, враження від чогось тощо; зошит для таких записів.

Було, щоденник Оленка веде (А. Тесленко);

Тоня сідає до столу. Синій зошит щоденника ховає таємні дівочі думи (О. Донченко);

З жадобою людини, яка змучена згагою, читав він щоденники Евеліни, які вона прислала йому в Париж (Н. Рибак).

2. Щоденні записи наукових спостережень під час експедицій, досліджень і т. ін.; записи подій, перебігу подорожі, роботи і т. ін.

Лежав щоденник, писаний у муках, і корабельний компас на снігу (М. Нагнибіда);

Говорячи про оригінальну світську літературу Стародавньої Русі, необхідно згадати ще “хождения”, які є свого роду подорожніми щоденниками (з наук. літ.);

У своєму щоденнику вчений [В. М. Сєвергін] описував болотисті луки Прибалтики і соснові бори (з наук.-попул. літ.);

// Книжка для щоденних службових записів.

3. Учнівський зошит для щоденних записів про задані уроки, одержані оцінки на уроках, зауважень учителів.

Глянь у щоденник – там самі трійки, хіба тільки з поведінки п'ятірка (О. Донченко);

Кожен учень щоденно На урок бере щоденник (примовка).

4. заст., розм. Щоденне періодичне видання, щоденна газета.

Наприкінці вересня в щоденнику “Діло” кілька разів появилась оповістка, що закликала колишніх учнів С-кої гімназії, того випуску, що й Безбородько, на товариський з'їзд з нагоди п'ятнадцятиріччя одержання атестата зрілості (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щоденник — Piзновид мемуаpної лiтеpатуpи, в якому записи пpо подiї, факти, думки i переживання викладені в хpонологiчнiй послiдовностi, часто з елементами художньої оповiдi. Словник стилістичних термінів
  2. щоденник — з. діяріюш, (щоденне видання) суч. газета, часопис Словник синонімів Караванського
  3. щоденник — [шчоден:иек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  4. щоденник — рос. дневник 1. Книга (зошит) запису (реєстрації) дій, подій, що відбувалися протягом дня (доби). 2. Розпис (розклад) детального плану роботи протягом дня на наступний день (дні) керівника, службовця, ділової людини. Eкономічна енциклопедія
  5. щоденник — щоде́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. щоденник — -а, ч. 1》 Щоденні записи індивідуального характеру про події, факти, враження від чогось тощо; зошит для таких записів. 2》 Щоденні записи наукових спостережень під час експедицій, досліджень і т. ін.; записи подій, перебігу подорожі, роботи і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. щоденник — Різновид мемуарної літератури; збірка датованих записів, що фіксують події, враження і т.ін., часом у формі літературної розповіді, суб'єктом якої є письменник (Дневник (Щоденник) Т.Г. Шевченка) або вигаданий герой. Універсальний словник-енциклопедія
  8. щоденник — ЩОДЕ́ННИК (щоденні записи індивідуального або службового характеру про події, факти; зошит або книжка для таких записів), ДЕ́ННИК зах. Юхим, шкільний сторож, пішов вечеряти додому, і мені одному скучно. Сідаю — пишу свій щоденник (С. Словник синонімів української мови
  9. щоденник — Щоде́нник, -ка, в -ку; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. щоденник — ЩОДЕ́ННИК, а, ч. 1. Щоденні записи індивідуального характеру про події, факти, враження від чогось тощо; зошит для таких записів. Щоденників на війні я не вів. Але 1418 вогненних днів і ночей не забуті. Словник української мови в 11 томах
  11. щоденник — Щоденник, -ка м. 1) Дневникъ. 2) Ежедневное изданіе. О. 1862. IX. 108. Недавно в однім листі празького щоденника « Народні листи» чехи на ввесь світ оголосили свої гріхи. О. 1862. IX. 25. Словник української мови Грінченка