щомить
ЩОМИ́ТЬ, присл.
Те саме, що щоми́ті.
Юрба на площі зростала щомить, звідусіль бігли жінки й діти (Іван Ле і О. Левада);
– Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? (Н. Забіла).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щомить — див. безперервно; часто Словник синонімів Вусика
- щомить — щоми́ть прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- щомить — присл. Те саме, що щомиті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щомить — ЩОМИ́ТЬ, присл. Те саме, що щоми́ті. Юрба на площі зростала щомить, звідусіль бігли жінки й діти (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 355); — Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? (Забіла, Промені, 1951, 83). Словник української мови в 11 томах