щомить

ЩОМИ́ТЬ, присл.

Те саме, що щоми́ті.

Юрба на площі зростала щомить, звідусіль бігли жінки й діти (Іван Ле і О. Левада);

– Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? (Н. Забіла).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щомить — див. безперервно; часто Словник синонімів Вусика
  2. щомить — щоми́ть прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. щомить — присл. Те саме, що щомиті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щомить — ЩОМИ́ТЬ, присл. Те саме, що щоми́ті. Юрба на площі зростала щомить, звідусіль бігли жінки й діти (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 355); — Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? (Забіла, Промені, 1951, 83). Словник української мови в 11 томах