щонайбуйніший
ЩОНАЙБУЙНІ́ШИЙ, а, е, підсил.
Найвищ. ст. до бу́йний 1–3.
Найкращі царинки за його [Юри] працю вигулили, щонайбуйніші та більш захисні полонини повикуповували за його піт кривавий (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щонайбуйніший — щонайбуйні́ший прикметник, найвищий ступінь Орфографічний словник української мови