1. Словник української мови у 20 томах

щонайпочесніший

ЩОНАЙПОЧЕ́СНІШИЙ, а, е, підсил.

Найвищ. ст. до поче́сний 1.

Швидко Контроль Лисий, підтримуваний господарем, від порога перекочував на самий покуть, на саме найпочесніше місце (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щонайпочесніший — щонайпоче́сніший прикметник, найвищий ступінь Орфографічний словник української мови