1. Словник української мови у 20 томах

щонайтяжчий

ЩОНАЙТЯ́ЖЧИЙ, а, е, підсил.

Найвищ. ст. до тяжки́й 1.

[Огнев:] Ми залишаємо у містечку два полки, усі гарматоньки, щонайтяжчі, чотири ескадрони кінноти для виду (О. Корнійчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щонайтяжчий — див. важкий Словник синонімів Вусика
  2. щонайтяжчий — щонайтя́жчий прикметник Орфографічний словник української мови